Wie kann der ländliche Raum in der Ukraine nach Kriegsende nachhaltiger gestaltet werden?

02.11.2026

Українська версія наведена нижче/Die ukrainische Version finden Sie weiter unten. Vom 26. bis 30. Oktober 2026 hielten sich Prof. Andriy Popov und Ass. Prof. Maxym Hanchuk von der Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University in der Ukraine am Fachgebiet Landmanagement auf. Sie eruierten Möglichkeiten, deutsche Methoden der ländlichen Entwicklung für den Wiederaufbau des ländlichen Raums nach dem Angriffskrieg Russlands auf die Ukraine im Sinne einer ökologisch hochwertigeren und nachhaltigeren Nutzung zu nutzen. Das Forschungsprojekt wird durch die Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU) gefördert.

Am Montag unterstützte Raphael Bretscher, Referent für Landentwicklung beim Ministerium für Landwirtschaft, Weinbau, Umwelt und Forsten Rheinland-Pfalz, die Beratungen mit seinen Erfahrungen und Fallbeispielen erfolgreicher Renaturierung von Fließgewässern bzw. des Aufbaus von Biotopvernetzungen im Zuge von Flurbereinigungsverfahren (Bild 1).

Am Dienstag erhielten die beiden ukrainischen Kollegen von Henriette Wache vom Regierungspräsidium Darmstadt einen fundierten Einblick (Bild 2) darüber, wie in Südhessen EU-Fördermittel eingesetzt werden, um die Landwirtschaft umweltfreundlicher und naturverträglicher zu gestalten. Die dabei gewonnenen Erkenntnisse können die beiden ukrainischen Kollegen gut in ihre Analyse der Rahmenbedingungen für die Vorbereitung der Ukraine auf den EU-Beitritt einfließen lassen.

Am Mittwoch zeigten Nina Anneli Winter und Janna Winterwerber von der Hessischen Verwaltung für Bodenmanagement und Geoinformation den ukrainischen Gastwissenschaftlern vor Ort praktische Umsetzungen anhand von Beispielen der Renaturierung der Weschnitz und der Bereitstellung von Flächen für Umgehungsstraßen in Pfungstadt und Wembach-Hahn (Bild 3). Parallel dazu fand eine eingehende Diskussion darüber statt, inwieweit die Ausgangslage und die erzielten Ergebnisse auf die Situation in der Ukraine übertragbar sind.

Am Donnerstag und Freitag nutzten die beiden ukrainischen Wissenschaftler die Zeit für intensive Diskussionen mit Vertretern des Fachgebiets Landmanagement. Dabei erörterten sie, anhand welcher Fallbeispiele und unter Verwendung welcher Forschungsmethoden einschließlich Stakeholdereinbindung die Möglichkeiten und Grenzen der in Deutschland angewendeten Methoden in der Ukraine weiter erprobt werden können. Dabei konnte ein fundiertes Konzept zur Weiterführung des Forschungsprojekts entwickelt und die weitere Unterstützung durch das Fachgebiet Landmanagement vereinbart werden.

Як можна зробити сільські території України більш стійкими після закінчення війни?

З 26 по 30 жовтня 2026 року професор Андрій Попов та доцент Максим Ганчук із Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного перебували в Україні на кафедрі управління земельними ресурсами. Вони вивчали можливості застосування німецьких методів розвитку сільських територій для їх відновлення після агресивної війни Росії проти України з метою забезпечення екологічно більш якісного та сталого землекористування. Цей дослідницький проєкт фінансується Німецьким федеральним фондом охорони навколишнього середовища (DBU).

У понеділок Рафаель Бретшер, експерт з питань землеустрою в Міністерстві сільського господарства, виноградарства, навколишнього середовища та лісового господарства землі Рейнланд-Пфальц, підтримав обговорення, поділившись своїм досвідом та прикладами успішної ренатуралізації водотоків та створення мереж біотопів у рамках процедур укрупнення земельних ділянок (фото 1).

У вівторок двоє українських колег отримали від Генрієтти Вахе з Управління у справах Дармштадта ґрунтовне уявлення (фото 2) про те, як у Південній Гессені використовуються кошти ЄС для того, щоб зробити сільське господарство більш екологічним та природозберігаючим. Отримані знання обидва українські колеги зможуть успішно врахувати у своєму аналізі рамкових умов підготовки України до вступу в ЄС.

У середу Ніна Аннелі Вінтер та Янна Вінтервербер з Гессенського управління з управління земельними ресурсами та геоінформації продемонстрували українським гостьовим науковцям на місці практичні приклади реалізації проектів: ренатуралізацію річки Вешніц та виділення земельних ділянок під об’їзні дороги у Пфунгштадті та Вембах-Хані (малюнок 3). Паралельно з цим відбулася ґрунтовна дискусія щодо того, наскільки вихідні умови та досягнуті результати можна застосувати до ситуації в Україні.

У четвер та п’ятницю обидва українські науковці присвятили час інтенсивним обговоренням із представниками спеціалізації «Управління земельними ресурсами». Під час цих зустрічей вони обговорили, на основі яких конкретних прикладів та з використанням яких методів дослідження, включаючи залучення зацікавлених сторін, можна далі перевіряти можливості та обмеження методів, що застосовуються в Німеччині, в умовах України. У результаті було розроблено ґрунтовну концепцію продовження дослідницького проєкту та досягнуто домовленості про подальшу підтримку з боку кафедри управління земельними ресурсами.